|
| Пн, Июн 28, 2004 02:33pm T - 7256 d back | ↑↓ |
|---|
В Цибулемор”ї дуб зелений
Цiпок злотий на стовпурi,
Iв день, i нiччю кицька вчена
По цепу вештає всi днi.
Iде праворуч – пiсню виє,
Лiворуч – байку муркотить,
Потвори, лiсовик дурiє,
Русалка на гiллях висить.
Там на спростованих дорiжках
Слiди небачених тварин,
Домiвка на курячих нiжках
Стоїть без вiкон та дверин.
Примари там у лici милi,
Там у зорi нахлинуть хвилi
На берег дикий та пустий,
I тридцять парубкiв моторних
Виходять з-за кущiв потворних,
А з ними дядько їх морський.
Там королевич за городом
Тримає в полонi царя,
Там промiж хмар, перед народом,
Скрiзь лiс, галявини, моря
Негiдь несе богатиря.
Царiвнi в серце впала туга
Та вовченя їй замiсть друга.
Там ступа з Бабою-Ягою
Нахабно пре сама собою.
Там Чахлик-Цар на грошах мре,
Там руський дух – кацапом тхне!
Я мед там коштував, бував….
Дубок i справдi величавий;
Пiд ним сидiв арап курчавий
Менi це все розповiдав.
|
|
| Пн, Июн 28, 2004 10:06pm [Аноним] - 7256 d back | ↑↓ |
|---|
Шкіромий (Мойдодыр)
(Переклад з рос. Oлександра Тарасенко, серпень 1993)
Простирадло - утікало
І білизна - хай їй грець
І матрасик, мов карасик
Від мене забрався геть.
Я за мапу - мапа в шафу,
Я за пензлик - той нишком
І сховався під ліжком.
Я хочу поїсти сало,
Відрізаю шмат чималий,
Але кляті ті шмати
Від мене - під три чорти.
Що за жарти недолугі,
І чому всі речі вщерть
Заюрмились, схаменулись
І сягнули шкереберть?
Чобітки за рушниками,
Рушники за мотузками,
Мотузки за чобітками,
Все батьківське надбання
Шаленіє, скаженіє
І тікає навмання?
Раптом просто із горища
Клишоногий, наче рак
Шкутильгає водомийщик
І до мене мовить так:
Ти гидкеє, ти бруднеє.
Неохайне поросятко
Ти брудніш за сміттєзбірник
У люстерко подивись!
У тебе вапно на оці
У тебе гівно на боці,
У тебе такі капиці,
Що іздерлись ногавиці!
Навіть, навіть ногавиці
Від тебе забрались геть!
Дуже рано на світанку
Миють личко каченята
Й пташенята
І шпачки, і пацючки.
Ти єдиний не помився
І бруднечею лишився
То ж забрались від бруднечі
І панчохи, й чобітки.
Я - шановний водомийник,
Славнозвісний шкіромий,
Водомийників керівник
І мочалок ланковий!
Ледве гепну я ногою,
І покличу козаків,
Водомийники юрбою
Всі візьмуть напоготів.
Закатують, відшматують
Неохайних дітлахів.
І прочуханку жорстоку
Запровадять над тобою
У Матвіївську затоку
Вмить занурять з головою!
Замантулив в мідний таз,
Заволав "Кара - барас!"
Тої ж миті мило, мило
Зась! - в волосся - мити зілля
Гілля, рілля і бадилля
Підбадьорює:
"Мию, мию сажотруса
Пильно, щільно,
Часто, густо!
Буде, буде сажотрус
Чистий, мов різдвяний гусь"
Тут мочало причвалало
І мерщій малечу мить
Ось вовтузить мов шибало
І волає, і ганьбить.
Від збентежених мочалок
Я мерщій, немов від палок
А вони чимдуж загалом
Нижнім Валом, Верхнім Валом.
Я до Бабиного Яру
Навпростець я повз кошару,
А вони - через мури,
Як підступнії щури.
Тут назустріч мій коханий
Мій улюблений кацап,
Він з Альошею і Ванєй
Прямував, неначе цап
І мочалку, наче галку
Він щелепами цап-цап!
А за тим ногами він затупцював
І руками він мене відлупцював
"Уходи-ка ты домой!" він мовляв
"Да лицо свое умой!" він мовляв
"А не то как налечу!" він мовляв
"Растопчу и проглочу" він мовляв
Я по вулицях борснувся підтупцем
Втік до водомийника кінець кінцем
Милом мивсь, циберком грюкав,
Як ударник пятиріччя.
І багнюку, і гівнюку
Відокремив від обличчя.
Тої ж миті капелюх
Сів на мене проміж вух
А за ним цукерок купа:
"Зїж мене, малеча любо!"
А за ними сала шмат:
"Поласуй мене, мій брат!"
Ось і зошит повернувся,
Ось і коник без візка,
І абетка з Інглиш мовой
Станцювали гопака.
Шанобливий водомийник,
Славнозвісний шкіромий,
Водомийників керівник
І мочалок ланковий
Закружляв мене у танку
І, кохаючись, мовляв:
"Ти тепер мені приязний,
Ти тепер мені любязний
То ж нарешті ти, бруднеча,
Шкіромия вшанував!"
Треба, треба, треба митись
Вдень і ввечері - то ж ба!
Неохайним сажотрусам
Ой ганьба, ганьба, ганьба!
Хай живе рушниченько пухкенький
І мило духмяне, мов ненька,
І кістковий гребінь,
І голярський камінь!
То ж мийся, підмийся, голись!
Пірнай, виринай, не барись!
У лазні, ставку, на болоті,
В Гнилим Тикичу, що в Кам. Броді
В Криму і в Карпатах
Усюди й завжди
Вкраїні хвала - і воді!
|
|
Chicago.Ru не несёт ответственности за достоверность размещенной информации © 2000-2024 Chicago.Ru
|
